Ковальський Василь Дем`янович

Ковальський Василь Даміанович
Народився	13 січня 1826(1826-01-13) Броди
Помер	18 березня 1911(1911-03-18) (85 років) Відень, Австро-Угорщина
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Діяльність	юрист, депутат, письменник, перекладач
Alma mater	Віденський університет і Львівський університет
Науковий ступінь	доктор
Мова творів	язичіє
Членство	Товариство імені Михайла Качковського
Нагороди	Кавалер ордена Леопольда (Австрія) Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Ковальський Василь Дем`янович у Вікісховищі

Васил́ь Даміа́нович Кова́льський (13 січня 1826, Броди — 18 березня 1911, Відень) — руський (український) громадський і політичний діяч, письменник, перекладач, автор дитячих книжок, юрист. Посол до австрійського парламенту у 1873—1897 роках. Москвофіл.

Життєпис

Василь Ковальський

Народився в сім'ї возного магістрату Бродів^[1].

Закінчив початкову школу у Бродах. Навчався Бережанській і Станіславській гімназіях^[2], у Львівській, Віденській (1844—1848 роки), знову Львівській (1849—1850 роки, з перервою у зв'язку з революцією) духовній семінаріях^[1], по тому — на богословському факультеті Львівського університету.

Одружився в 1851 р. з Юлією Куземською (3 доньки, 2 сини), тесть — Михайло (Куземський)^[3]. Удруге одружився в 1870 р. з Оленою Герасимович (4 сини, 1 донька).

Брав участь у Слов'янському з'їзді у Празі і Соборі руських учених (1848 року^[1]). Служив в австрійських урядових установах, займався юриспруденцією. 1850 року запрошений до редакції віденського «Вісника законів державних», з 1851 року його редактор. Навчався на правничому факультеті Віденського університету, після цього почав кар'єру судді. З 1858 року радник окружного суду в Перемишлі, згодом керівник Перемишльського повітового суду, лідер Перемишльської руської громади. З 1867 року радник суду у Львові, з 1872 року радник Крайового суду.

Переклав руською мовою торговельний, кримінальний кодекси, запрошувався до складу екзаменаційної комісії Львівського університету. В 1880—1898 роках радник Верховного судового і касаційного трибуналу у Відні, з 1883 року радник двору, з 1898 року — президент Сенату Верховного судового трибуналу у Відні (найвища судова інстанція Австро-Угорщини).

Громадська діяльність

Москвофіл.^[4] Доктор.^[5] Його обирали послом до:

• Галицького крайового сейму
  • 1867—1869 роки — від IV курії, округ № 15 Перемишль — Нижанковичі, входив до «Руського клубу»^[6].
  • 1870–1876, 1877—1882 роки — від IV курії, округ № 36 Миколаїв — Журавне^[7] З приводу відмови польської більшости не затверджувати мандат Йосифа Яюса зауважив, що тоді необхідно зневажити всі руські мандати^[8]);
• Райхсрату (Австрійської державної ради у Відні):
  • 1873—1879, 1879—1885 роки — від IV курії, округ № 15 Стрий — Сколе — Жидачів — Миколаїв — Журавно — Дрогобич — Меденичі — Підбуж.
  • 1885—1891 роки — від IV курії, округ № 18 Жовква — Великі Мости — Куликів — Сокаль — Белз — Рава — Угнів — Немирів.^[9]

Був членом (з 1851 року), сеньйором (1871—1883 роки^[4]) львівського Ставропігійського інституту. Член-засновник Руської Ради, Галицько-руської матиці, «Русько-народного інституту „Народний Дім“» (очолював у 1876—1883 роках).

Входив до складу Керуючого заряду Руського клубу Галицького сейму з 1870 року: головував крилошанин о. Йосиф Кульчицький, Василь Ковальський був заступником, секретарі — професор Теодор Білоус та крилошанин о. Гавриїл Крижанівський.

Автор:

• шкільних підручників: «Буквар для дітей», «Руська читанка»
• книг: «Повісті молодого Русина», «Дорога до щастя», «П'яниця».

Нагороди

• Кавалер лицарського хреста ордена Леопольда (1894)^[10].
• Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа (1906)^[11].

Примітки

1. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 138.
2. Kurzbiografie Kowalski, Bazyli (Basil)
3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 138—139.
4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 139.
5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 106, 107, 108.
6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 105—106.
7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 107—108.
8. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 24.
9. Buszko J. Polacy w parlamencie wiedeńskim 1848—1918. — Warszawa, 1996.(пол.)
10. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1909. — S. 63.(нім.)
11. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1909. — S. 126.(нім.)

Джерела

• Андрусяк Т. Г. Ковальський Василь Дем'янович [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 138—139. — (Львівська сотня).
• Чорновол І. П. Ковальський Василь [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 387. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Посилання

• Ковальський [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.].
• «Руський клуб» Галичини [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.].
• Толока.
• Василь Даміанович Ковальський [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
• Wasyl Kowalśkyj(пол.)